В Украине зарегистрирован очередной законопроект «Про детективные услуги»

В Украине зарегистрирован очередной законопроект «Про детективные услуги».

Подали его два депутата от партии «Слуга народа»: Николай Галушко и Вячеслав Медяник. Документ находится на рассмотрении в комитете по вопросам правоохранительной деятельности.

Это уже не первая попытка прописать законодательно деятельность частных детективов и детективных агентств, но пока ни одна из них не увенчалась успехом. Проекты проходили чтения, но подписи президента так и не получали.

 

Текст законопроекта №1228-1 от 20.09.2019:

Проект вноситься

народними депутатами України

Галушко М. Л. (303)

Медяник В. А. (242)

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про детективні послуги

 

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Сфера регулювання Закону

  1. Цей Закон України «Про детективні послуги (надалі – Закон) встановлює правила ведення підприємницької діяльності в сфері детективних послуг фізичними та юридичними особами приватного права (надалі – приватна детективна діяльність), права та обов’язки особи, що їх надає, правила і порядок отримання права на надання детективних послуг та особливості державного контролю (нагляду) за вказаною діяльністю.
  2. Положення Закону не поширюються на службових та посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, які згідно із законодавством мають виключні повноваження для виконання завдань, що мають характер діяльності, згаданої у частині 1 статті 2 цього Закону.
  3. Положення Закону не поширюються на господарські операції, які полягають в отриманні, обробці та передачі відомостей, якщо вони надходять із загальнодоступних джерел інформації.

 

Стаття 2. Поняття детективних послуг

  1. Детективні послуги — це діяльність, яка полягає в пошуку, отриманні, обробці та передачі інформації про осіб, об’єкти і події, що здійснюється на підставі договору, укладеного між замовником та детективом, крім у спосіб, формах та щодо об’єктів, віднесених до виключної компетенції уповноважених державних органів та установ відповідно до окремих положень, зокрема :

1) з питань,  що виникають з правовідносин, які  безпосередньо стосується особистих прав та обов’язків  фізичних осіб або їх законних представників, у тому числі:

а) щодо фактів незаконного (несанкціонованого) збирання конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб;

б) пошук осіб, які втратили родинні зв’язки, у тому числі тих, причини та обставини зникнення яких не відомі, та можливості їх відновлення.

2) з питань, які випливають з економічних відносин, що стосуються:

а) спроможності фізичних осіб та господарюючих суб’єктів приватного права до  виконання трудових, а також майнових а/або фінансових зобов’язань як складових їх ділової репутації,

б) правомірності використання торгових назв, товарних знаків та інших об’єктів інтелектуальної власності, недобросовісної конкуренції або розголошення інформації, що становить комерційну таємницю замовника детективних послуг;

3) перевірка достовірності наданої страхувальниками страховим компаніям — замовникам детективних послуг, інформації про обставини заявлених страхових випадків;

4) пошук зниклих осіб, як таких що  переховуються з метою ухилення від виконання майнових а/або фінансових зобов’язань  перед замовником детективних послуг ;

5) пошук майна, щодо якого  законним власником (користувачем) тимчасово втрачені можливості володіння та розпорядження;

6)  збір інформації та/або відомостей:

а) у порядку виконання винесеної за клопотанням потерпілого (його законного або уповноваженого представника) постанови органу досудового розслідування, слідства у справі, за якою ведеться кримінальне провадження, розгляд у справах про податкові правопорушення або податкові злочини або інше, якщо в ході провадження можуть застосовуватися положення кримінального законодавства .

б) відомостей, які можуть бути підставою для  звернення замовника детективних послуг до правоохоронних органів або до суду з метою захисту його законних прав і інтересів.

 

Стаття 3. Здійснення підприємницької діяльності в сфері детективних послуг

  1. Здійснення підприємницької діяльності в сфері детективних послуг є регульованою діяльністю в значенні Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2015, № 23, ст.. 158) і підлягає внесенню до реєстру операцій  суб’єктів приватної детективної діяльності (надалі — Реєстр).

 

Стаття 4. Суб’єкти приватної детективної  діяльності

  1. 1. Суб’єктами приватної детективної діяльності цим Законом визнаються:

1) приватний детектив;

2) приватне детективне підприємство.

  1. На суб’єктів приватної детективної діяльності не розповсюджується дія Законів, що регулюють правовий статус працівників правоохоронних органів.
  2. 3. Суб’єкти приватної детективної діяльності не мають права здійснювати оперативно-розшукові заходи, віднесені законом до виключної компетенції оперативних підрозділів.
  3. Приватна детективна діяльність є виключним видом господарської діяльності для суб’єктів приватної детективної діяльності.
  4. Відомості про статус приватних детективів підлягають внесенню до Реєстру приватних детективів (надалі – Реєстр детективів).

 

Стаття 5. Детективна ліцензія і детективне найменування

  1. Надання детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону, як виключний вид підприємницької діяльності юридичної особи приватного права вимагає володіння суб’єктом господарювання ліцензією на надання детективних послуг.
  2. Надання детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону, як виключний вид підприємницької діяльності або трудової діяльності фізичної особи вимагає володіння особою ліцензією приватного детектива.
  3. Приватний детектив, приватне детективне підприємство за змістом цього Закону — це особа, юридична особа, які мають ліцензію.
  4. Засновниками (засновником) приватного детективного підприємства можуть виступати (виступити) лише фізичні особи, які отримали ліцензію приватного детектива.
  5. Професійне звання «детектив» та похідне найменування юридичної особи у сфері надання детективних послуг «детективне» може використовуватися тільки особою, юридичною особою, які  в установленому порядку отримали ліцензію приватного детектива, ліцензію.

 

Стаття 6. Надання детективних послуг підприємцем (нерезидентом)

  1. Підприємець – приватний детектив (нерезидент) з держав — членів Європейського Союзу, держав — членів Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) — учасниць Угоди про Європейський економічний простір, і підприємці з країн, які уклали угоди з Європейським співтовариством і його державами -членами, що регулюють свободу надання послуг, до початку тимчасового надання детективних послуг на території України зобов’язаний подати до Міністерства внутрішніх справ повідомлення про намір провадження тимчасового надання детективних послуг разом з документом (документами) на право їх надання, які попередньо мають бути верифіковані в Україні в установленому порядку .
  2. Підприємець — приватний детектив (нерезидент) інформує  Міністерство внутрішніх справ про припинення тимчасового надання детективних послуг на території України не пізніше 3 днів з дати  їх припинення.

 

Розділ II. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТА ПРИВАТНОЇ

ДЕТЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 7. Правила професійної етики та лояльності приватного детектива

  1. Суб’єкт приватної детективної діяльності при підготовці, провадженні та після завершення надання детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону, повинен керуватися принципами етики та лояльності до особи – замовника детективних послуг, а також дотримуватися особливої ​​обережності, щоб не порушувати особисті, майнові та громадянські права і свободи осіб та юридичних осіб, інформація та відомості  щодо яких є потенційно необхідною або актуальною відносно предмету договору про надання детективних послуг.
  2. Суб’єкти приватної детективної діяльності можуть розробляти правила професійної етики та використовувати їх при укладанні договорів на надання детективних послуг, розробці установчих та інших документів суб’єктів приватної детективної діяльності та визначати правила контролю за їх додержанням на підставі корпоративних угод їх учасників.

 

Стаття 8. Заборона використання виключних повноважень оперативних підрозділів

  1. При наданні детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону, приватний детектив не має права використовувати технічні засоби та застосовувати оперативно – розшукові заходи, віднесені законодавством до виключних повноважень оперативних підрозділів.

 

Стаття 9. Отримання інформації детективом

  1. Якщо положеннями інших Законів та/або прийнятими на їх підставі нормативи актами не передбачено інше, приватний детектив у процесі надання послуг,  зазначених  статті  2  цього Закону, має право  отримувати інформацію від фізичних осіб, підприємців, юридичних осіб, а також органів державного управління або місцевого самоврядування.

 

Стаття 10. Зобов’язання мати ліцензію і пред’являти її під час діяльності

  1. При безпосередньому провадженні заходів по виконанню договору про надання детективних послуг, а також статутних завдань приватний детектив повинен мати при собі ліцензію і представляти її на вимогу особи (її законного або уповноваженого представника), безпосередньо щодо якої здійснюються провадження приватної детективної діяльності, таким чином, щоб відповідна особа мала можливість прочитати і записати ім’я приватного детектива і назву уповноваженого органу, що видав ліцензію.

 

Стаття 11. Обов’язки при наданні детективних послуг

  1. Суб’єкти приватної детективної діяльності при виконанні заходів з надання детективних послуг, зазначених у статті 2  цього Закону,  зобов’язані:

1) дотримуватися законодавства України і відмовлятися від вчинення протиправних або неетичних дій;

2) підтримувати належну професійну обачність і надійність, зокрема, перевіряти достовірність інформації та відомостей, що отримуються;

 

Стаття 12. Зобов’язання повідомлення про зміну даних

  1. Приватний детектив зобов’язаний повідомити орган, який визначений адміністратором Реєстру детективів, про зміну даних, зазначених у пункті 2 частини другої статті 47, протягом 7 днів з дати зміни цих даних.

 

Стаття 13. Зобов’язання збереження професійної таємниці

  1. Приватний детектив зобов’язаний зберігати в таємниці джерело інформації та обставини справи, про які йому стало відомо під час та стосовно предмету договору про надання детективних послуг, зазначених у статті  2 цього Закону.
  2. Суб’єкт приватної детективної діяльності зобов’язаний зберігати професійну таємницю також після припинення провадження з надання детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону.
  3. Приватний детектив може бути звільнений від збереження професійної таємниці на умовах, визначених Кримінально-процесуальним кодексом України.

 

Стаття 14. Договір про надання детективних послуг

  1. Суб’єкт детективної діяльності надає детективні послуги на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.
  2. Замовник детективних послуг зобов’язаний надати суб’єкту детективної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують правовий зв’язок між потенційним замовником детективних послуг та фізичною особою, пошук відомостей щодо якої може стати предметом договору про надання детективних послуг, зокрема:

а) статус законних представників або родинний зв’язок першого або другого рівня спорідненості з фізичною особою;

б) статус у складі роботодавця при вивченні ділової репутації  фізичної особи – кандидата на працевлаштування до складу потенційного замовника детективних послуг;

в) позивача за цивільними або трудовими спорами про відшкодування шкоди, заподіяної фізичною особою або працівником потенційного замовника детективних послуг на позадоговірних умовах або при виконанні трудових обов’язків;

г) потерпілої особи, визнаної такої в установленому порядку у кримінально – процесуальному провадженні;

  1. Замовник детективних послуг зобов’язаний надати суб’єкту детективної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують правовий зв’язок між потенційним замовником детективних послуг (право власності (володіння, користування), перебування його у спадковій масі тощо), пошук якого може стати предметом договору про надання детективних послуг, зокрема:

а) статус у складі юридичної особи — замовника детективних послуг;

б) спадкоємця.

  1. Замовник детективних послуг має право надати суб’єкту детективної діяльності інформацію або відомості про актуальні та потенційні загрози його особистим правам (особистим правам особи, права якої представляє законний або уповноважений представник), щодо належних йому майна, об’єктів права інтелектуальної власності, комерційної таємниці.
  2. Суб’єкт детективної діяльності має право вимагати у потенційного замовника, замовника детективних послуг документи для ознайомлення, у тому числі документи, що підтверджують особу та необхідні для оцінки того, чи буде укладення договору про надання детективних послуг та його виконання відповідати вимогам, викладеним у статтях 7 та 11 цього Закону, керуючись правилами професійної етики та обов’язками суб’єкта детективної діяльності при наданні детективних послуг.
  3. Сторони договору про надання детективних послуг можуть визначати зміст договору на основі Примірного договору, рекомендованого Міністерством внутрішніх справ для використання при укладенні ними договорів, з правом сторін за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені Примірним договором, або доповнювати його зміст.
  4. Сторони договору про надання детективних послуг за взаємною згодою мають право включити до цього договору істотні умови понад визначені господарським та цивільним законодавством.

 

Стаття 15. Відповідальність за шкоду, заподіяну у провадженні               приватної детективної діяльності

  1. Суб’єкт приватної детективної діяльності несе цивільну відповідальність за неправомірну шкоду, заподіяну замовникам детективних послуг в результаті надання їм неправдивої інформації, а також  фізичним особам та юридичним особам – суб’єктам господарювання, стосовно яких пошук інформації та відомостей був визначений предметом договору про надання детективних послуг  на умовах, визначених цивільним законодавством.

 

Стаття 16.  Зобов’язання страхування цивільної відповідальності суб’єкта приватної детективної діяльності

  1. Суб’єкт детективної діяльності зобов’язаний укласти з обраним страховиком договір страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну в ході здійснення детективної діяльності.
  2. Актуальний обсяг страхування цивільної відповідальності суб’єкта детективної діяльності, зазначеного у частині першій цієї статті, порядок визначення  виникнення (дата ) страхового зобов’язання і мінімальна сума гарантії, зокрема з урахуванням специфіки детективних послуг та їх  обсягу  у зведеному фінансовому балансі страхових відшкодувань, затверджується Міністерством внутрішніх справ за погодженням з Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг, Фондом страхових гарантій та репрезентативним представником (представниками) ринку детективних послуг.

 

Стаття 17. Вимоги до провадження заходів приватної детективної діяльності

  1. Суб’єкт приватної детективної діяльності має право виконувати дії з надання детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону, якщо:

1) має ліцензію;

2) ліцензії мають керівник юридичної особи – суб’єкта детективної діяльності та щонайменше одна особа приватного детектива у складі  персоналу   цією юридичної особи;

3)  не внесений до реєстру неспроможних боржників Національного судового реєстру;

4)  приватний детектив та особи без ліцензії, що входять до складу органу управління суб’єктом приватної детективної діяльності, не  були покарані за умисні або навмисні фінансові злочини, або судимість за їх вчинення погашена в установленому порядку;

5)  уклав договір страхування цивільної відповідальності, зазначений у статті 15 цього Закону.

 

Розділ III. ВЕДЕННЯ РЕЄСТРУ

 

Стаття 18. Внесення до Реєстру

  1. Запис в Реєстрі здійснюється за поданням засновника приватного детективного підприємства, який повинен містити такі дані:

1)  назва приватного детективного підприємства, адреса  головного офісу  або адреса проживання засновників;

2)  обліковий номер приватного детективного підприємства за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських  формувань;

3) податковий ідентифікаційний номер приватного детективного підприємства;

4) ім’я та прізвище, дата народження, адреса місця проживання та номер ліцензії керівника приватного детективного підприємства;

5) ім’я та прізвище, дата народження, адреса місця проживання  членів органу управління приватного детективного підприємства, дата народження, адреса місця проживання, у тому числі окремо ті, що мають ліцензії;

6) постійну (фактична)  службову адресу приватного детективного підприємства.

  1. Разом із заявою засновник подає таку заяву:

«Я заявляю, що:

1) дані, що містяться в заявці на внесення до Реєстру, є повними і правильними;

2) Я знайомий і дотримуюся умови ведення діяльності в сфері детективних послуг, викладені в Законі України «Про детективні послуги» від «_____» ____________ 20___ року  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 20___, №___, ст._____)

  1. Заява також має містити:

1)  дата декларування відомостей, що підлягають включенню до Реєстру;

2) підпис особи, уповноваженої представляти приватне детективне підприємство, із зазначенням посади та прізвища.

  1. Міністерство внутрішніх справ визначає форму подання, зазначеного в частині першій цієї статті, а також шаблони запитів на зміну даних, що містяться в Реєстрі та на видалення з Реєстру у формі електронних документів.

 

Стаття 19. Повідомлення суб’єктів детективної діяльності — нерезидентів

 

  1. Повідомлення, вказане в статті 6 цього Закону про умови запровадження приватної детективної діяльності в України приватним детективом – нерезидентом, має бути в письмовій або електронній формі.
  2. Повідомлення має містити такі дані:

1) організаційно — правова форма діяльності приватного детектива, адреса  головного офісу (місця державної реєстрації)  або адреса проживання приватного детектива – нерезидента;

2) контактні дані із зазначенням номера телефону та факсу та адреси електронної пошти (інших засобів електронного зв’язку);

3) назву органу, який видав національний (приватного детектива – нерезидента) дозвіл на постійне надання детективних послуг;

4)  інформація про страховий поліс або інших індивідуальні  чи колективні страхові заходи в зв’язку з наданням детективних послуг;

5)  інформація про ознайомлення з положеннями, що регулюють надання детективних послуг на території України;

6) адреса офісу на території України, або іншого офіційного місця реєстрації проживання або провадження з надання детективних послуг.

 

Стаття 20. Зразок повідомлення про початок і припинення дії режиму тимчасового надання послуг

  1. Міністерство внутрішніх справ визначає шаблон для повідомлення про намір почати тимчасове надання детективних послуг і шаблон для повідомлення про припинення дії режиму тимчасового надання детективних послуг приватним детективом — нерезидентом  у вигляді електронних документів.

 

Стаття 21. Повноваження з ведення Реєстру

  1. Уповноваженим органом з ведення Реєстру є Міністерство внутрішніх справ внутрішніх справ.
  2. Орган з ведення реєстру формує електронний сертифікат , що підтверджує обліковий запис у Реєстрі, або сертифікат, що підтверджує внесення запису змін  до Реєстру.

 

Стаття 22. Форма ведення Реєстру

1.Реєстр ведеться в формі реєстраційної книги.

2.Реєстр може зберігатися в ІТ-системі.

  1. Хронологічний порядок супроводжується заявами, заявами та іншими документами в хронологічному порядку.
  2. Орган з ведення Реєстру публікує в телеінформаційної мережі інформацію, що ідентифікує приватне детективне підприємство, у тому числі   податковий ідентифікаційний номер підприємця, внесені до Реєстру.
  3. Орган з ведення Реєстру в електронній формі формує зміни (виправлення) записів в Реєстрі, що містять очевидні помилки або не відповідають фактам.
  4. У разі зміни даних, внесених до Реєстру, приватне детективне підприємство зобов’язане подати запит на зміну запису в Реєстрі протягом 14 днів з дати зміни даних.

Стаття 23. Дані що підлягають внесенню до Реєстру

До Реєстру вносяться наступні дані:

1) дата надсилання подання на внесення відомостей до Реєстру;

2) назва приватного детективне підприємство, адреса головного офісу (або за його відсутності  адреса проживання засновників);

3) обліковий номер приватного детективного підприємства за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських  формувань;

4) податковий ідентифікаційний номер приватного детективного підприємства;

5) відомості  щодо посадових осіб,  уповноважених представляти приватного детективне підприємство, із зазначенням осіб, які мають ліцензії, із зазначенням їх номерів;

6) постійна (фактична)  службова адреса  приватного детективного підприємства;

7)  дата внесення  відомостей до Реєстру;

8)  прізвище, ім’я та по батькові, посада працівника, що робить запис у Реєстрі, і його розбірливий підпис.

 

Стаття 24.  Термін внесення до реєстру детективної діяльності

  1. Орган з ведення Реєстру зобов’язаний внести запис приватного детективного підприємства до цього Реєстру протягом 7 днів з дати отримання заяви про внесення в цей орган разом з декларацією про відповідність умовам, визначених законодавством необхідними для здійснення підприємницької діяльності, для якої ведеться Реєстр.
  2. Якщо орган з ведення Реєстру не може зробити запис в термін, зазначений у частині першій цієї статті і 14 днів минуло від дня одержання заяви цим органом, приватне детективне підприємство має право почати провадження з надання детективних послуг. Це правило не застосовується, якщо орган з ведення Реєстру звернувся з вимогою до приватного детективного підприємства про доповнення подання не пізніше, ніж протягом 7 днів з моменту його отримання. У такому випадку крайній термін, зазначений у першому реченні, діє відповідно з дати отримання доповнення до подання на участь у приватній детективній діяльності.

 

Стаття 25. Рішення, яке забороняє приватному детективному підприємству провадити діяльність, що охоплюється записом в Реєстрі

  1. Орган з ведення Реєстру, приймає рішення, яке забороняє приватному детективному підприємству здійснювати діяльність, на яку поширюється запис, якщо:

1)  приватним детективним підприємством до подання,  вказаного у статті  21 цього Закону, подані до Реєстру відомості, несумісні з фактами;

2) приватне детективне підприємство не усунуло порушення у веденні підприємницької діяльності у сфері детективних послуг в терміни, встановлені уповноваженим органом;

3) виявляє грубе порушення умов, встановлених законодавством для здійснення підприємницької діяльності, у тому числі у сфері надання детективних послуг.

  1. Рішення, зазначене у часині першій цієї статті, підлягає негайному виконанню.
  2. У разі рішення, зазначеного у частині першій цієї статті, орган з ведення Реєстру невідкладно формує відповідний електронний запис щодо видалення приватного детективного підприємства з Реєстру.

 

Стаття 26. Повторний запис в Реєстрі

  1. Приватне детективне підприємство, що виключено з Реєстру, має право отримати повторний запис в тій же сфері діяльності не раніше, ніж через 3 роки з дня прийняття рішення, зазначеного у статті 22 цього Закону про рішення заборонити означеному суб’єкті підприємницької діяльності здійснювати діяльність, зазначену у статті 2 цього Закону, з урахуванням відповідних змін.

 

Стаття 27.  Виключення приватного детективного підприємства з Реєстру

  1. Орган з ведення Реєстру виключає приватне детективне підприємство з Реєстру на його вимогу, а також після отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або Національного реєстру судів про зняття приватного детективного підприємства з обліку як неплатоспроможного підприємства.

 

Розділ IV. ОБОВ’ЯЗКИ ПРИВАТНОГО ДЕТЕКТИВНОГО

ПІДПРИЄМСТВА З ОБЛІКУ НАДАНИХ

ДЕТЕКТИВНИХ ПОСЛУГ

 

Стаття 28. Запровадження примірних зразків облікової документації з провадження приватної детективної діяльності

  1. Міністерство внутрішніх справ за погодженням з Державним комітетом з праці затверджує примірні зразки облікової документації з питань провадження приватної детективної діяльності, форми його проведення і термін зберігання, зокрема, щодо списку приватних детективів, найнятих приватним детективним підприємством, реєстру та форм укладених договорів разом з описом їх виконання, а також звіту про завершення провадження у справі.

 

Стаття 29. Обов’язки приватного детективного підприємство з обліку надання детективних послуг

  1. Приватне детективне підприємство зобов’язане:

1) формувати  реєстр письмових договорів  про надання детективних послуг;

2) вести облік зайнятих приватних детективів, у тому залучених до статутної діяльності приватного детективного підприємства на умовах сумісництва, і укладених та виконаних трудових контрактів з ними;

3) надавати  документацію, зазначену в пункті 2, на запит органу, уповноваженого здійснювати контроль.

 

Стаття 30. Інформація приватного детектива

 

  1. Приватний детектив у складі суб’єкта детективної діяльності – юридичної особи, з обов’язаний підготувати і здати роботодавцю остаточний письмовий звіт про заходи, вжиті для виконання умов договору про надання детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону , у тому числі:

1)  опис фактів;

2)  дата початку провадження;

3)  визначення обсягу і перебігу проведених заходів;

4)  дата завершення провадження.

  1. Термін надання остаточного письмового звіту замовникові погоджується у договорі про надання детективних послуг, але не може перевищувати терміну закінчення поточного звітного податкового періоду.

 

Стаття 31. Зберігання конфіденційної інформації, отриманої в зв’язку із виконанням договору про надання детективних послуг

  1. Суб’єкт детективної діяльності, зобов’язаний зберігати в таємниці джерело інформації і обставини справи, про які йому стало відомо у зв’язку з виконанням договору на надання детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону.
  2. Зобов’язання, зазначене у частині першій цієї статті вказане, поширюється на всіх службових осіб та працівників, які у зв’язку із діями від імені суб’єкта детективної діяльності, дізналися про джерела інформації та обставин справи, що є предметом договору по надання детективних послуг зазначених у статті 2 цього Закону.
  3. Суб’єкт детективної діяльності, його посадові та службові особи можуть бути звільнені від нерозголошення конфіденційної інформації, що стала відома їм у зв’язку з виконанням договору про детективні послуги, зазначених у статті 2 цього Закону, умовах, визначених Кримінально-процесуальним кодексом України.

 

Стаття 32. Зобов’язання підготувати звіт про діяльність

  1. Суб’єкт детективної діяльності зобов’язаний скласти остаточний письмовий звіт про заходи з виконання договору про надання детективних  послуг, зазначених у статті 2 цього Закону,  зокрема:

1) дата укладення договору;

2) опис предмета договору;

3) визначення обсягу і ходу проведених заходів;

4) опис фактів;

5) дата завершення дії у справі.

  1. Звіт, зазначений у частині першій цієї статті, разом з матеріалами документування опису фактичних обставин виконання умов договору, надсилається замовнику рекомендованим листом або видається особисто.
  2. У випадках, якщо в звіт, зазначений у частині першій цієї статті, містить інформацію про діяльність, що здійснюється з  ознаками кримінальних  правопорушення у галузі податків, суб’єкт детективної діяльності зобов’язаний  повинен зробити  копію звіту і зберігати її протягом 2 років з дати підготовки, але не довше, ніж до того дня, коли суб’єкт детективної діяльності   припиняє приватну детективну діяльність.

 

Стаття 33. Зобов’язання про повідомлення органу кримінального судочинства про укладення договору про надання детективних послуг

  1. Суб’єкт детективної діяльності зобов’язаний негайно після укладення договору про надання одного з видів детективних послуг, зазначених у статті 2 цього Закону, повідомити в письмовій формі про укладений договір орган кримінального судочинства (досудового розслідування, слідства у справі, або суд) на відповідній стадії кримінального судочинства у якому ведеться кримінальне провадження, розгляд у справах про податкові правопорушення або податкові злочини або зміст цього договору вказує на те, що це може бути пов’язано з випадком, в якому ведеться провадження у справі.

 

Розділ V. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ У СФЕРІ ДЕТЕКТИВНИХ

ПОСЛУГ

 

Стаття 34.  Контроль за діяльністю у сфері надання детективних послуг

  1. Контроль за діяльністю в сфері надання детективних послуг здійснюється Міністерством внутрішніх справ — органом з ведення Реєстру.
  2. Заходи контролю за діяльністю в сфері надання детективних послуг здійснюються у відповідності з вимогами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійними умовами провадження приватної детективної діяльності, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
  3. Орган з контролю, зазначений у частині першій цієї статті, має право санкціонувати проведення виїзних перевірок суб’єкта детективної діяльності органами Національної поліції.
  4. Об’єктами контролю за додержанням суб’єктом детективної діяльності вимог до провадження з надання детективних послуг з боку органу з контролю є наступні :

1) дотримання умов правомірної та безпечної діяльності суб’єкта детективної діяльності та його персоналу;

2) забезпечення національної безпеки України,  громадської безпеки та публічного порядку,  захисту життєвоважливих для держави, суспільства та особистих прав та свобод громадянина під час та у зв’язку з приватною детективною діяльністю;

  1. Особи, уповноважені органом з ведення Реєстру здійснювати контроль, мають право:

1) входу до будівель, або їх  частин чи  приміщень, у яких безпосередньо здійснюються заходи приватної детективної діяльності, на яку поширюється запис в Реєстрі, в дні та години, коли ця діяльність здійснюється або повинна бути виконана;

2)  запитувати від суб’єктів детективної діяльності, їх посадових та службових осіб  усні або письмові пояснення, вимагати пред’явлення документів або інших носіїв інформації та надання доступу до даних, що належать до предмета аудиту.

  1. Контрольний звіт повинен включати, зокрема:

1) найменування  та адресу суб’єкта детективної діяльності;

2) найменування органу та його службових осіб, що виконали заходи контролю;

3) дата початку та завершення контрольних заходів;

4) визначення предмету та обсягу контролю;

5) опис фактичного стану, виявленого в результаті перевірки, включаючи виявлені порушення.

  1. Контрольний звіт складається безпосередньо за фактичним місцем знаходження суб’єкта детективної діяльності. Як виключення, зокрема за відсутності уповноважених представників суб’єкта детективної діяльності за задекларованим місцем знаходження його органу управління, контрольний звіт може бути складений за місцем знаходження органу – безпосереднього виконавця заходів контролю. Письмова копія контрольного звіту невідкладно надається суб’єкту детективної діяльності, а у разі його складення поза задекларованого місця знаходження його органу управління надсилається у формі електронного листа за вказаною у поданні про включення відомостей суб’єкта детективної діяльності до Реєстру.
  2. За підсумками заходу контролю орган з контролю, зазначений у частині першій цієї статті, на підставі відомостей, включених до контрольного звіту, має право скласти електронний лист – вимогу до суб’єкта детективної діяльності про усунення у розумний термін недоліків, крім тих, що є підставою для невідкладного припинення (відкликання)  ліцензії.

 

Стаття 35.  Права суб’єкта детективної діяльності при провадженні заходів контролю  у сфері детективних послуг

  1. Суб’єкт детективної діяльності в особі його уповноваженої посадової особи має право бути присутнім при проведенні заходів контролю, вносити зауваження до контрольного звіту, складеного письмово, та оскаржувати внесені до контрольного звіту відомості та його висновок

 

Стаття 36.  Права органу контролю на отримання додаткової інформації

  1. Орган з ведення Реєстру, за наявності у нього інформації про можливі порушення в економічній діяльності в сфері детективних послуг, може електронним листом запропонувати суб’єкту детективної діяльності подати письмові пояснення та надати відповідні документи для перевірки наявної інформації та актуальної оцінки відповідності суб’єкту детективної діяльності умовам ведення господарської діяльності, зазначеним в запису в Реєстрі.

 

Стаття 37.  Права органу контролю на запит інформації

  1. Орган з ведення Реєстру має право звернутися до судів, прокуратури, поліції та інших органів публічного управління з проханням надати інформацію, матеріали і дані, наявні в їхньому розпорядженні, які мають відношення до адміністративного розгляду, який провадиться органом з ведення Реєстру з метою актуальної оцінки стану дотримання суб’єктом детективної діяльності умов провадженні приватної детективної діяльності.

 

Розділ VI. ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

 

Стаття 38. Обробка персональних даних без згоди їх суб’єктів

  1. Суб’єкти детективної діяльності здійснюють обробку персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» та нормативних актів, прийнятих на його виконання.
  2. Особливості обробки персональних даних у провадженні заходів приватної детективної діяльності визначаються цим Законом.
  3. Суб’єкти детективної діяльності мають право обробляти персональні дані суб’єктів персональних даних без їх згоди виключно лише в рамках детективної послуги відповідно до предмету договору про її надання.
  4. Суб’єкти детективної діяльності, їх громадські об’єднання мають право затверджувати кодекси поведінки щодо обробки персональних даних суб’єктами детективної діяльності або включати їх зміст до правил професійної етики.

 

Стаття 39. Надання суб’єкту персональних даних, зібраних в зв’язку з наданням послуги

  1. Після надання детективної послуги суб’єкт детективної діяльності зобов’язаний у термін, визначений у договорі про надання детективної послуги, але не пізніше 30 днів від дня закінчення провадження заходів за цим договором, передати особисто замовнику детективної послуги – суб’єкту персональних даних,  усі зібрані у процесі виконання цього договору його персональні дані з письмовим   підтвердженням їх отримання.
  2. У разі відмови замовника детективної послуги від отримання персональних даних, суб’єктом яких він є, які зібрані під час та у зв’язку із провадженням заходів з виконання договору про надання детективної послуги, або за відсутності його  наміру їх отримати у встановлені терміни, ці дані підлягають знищенню після закінчення 5 років з дати завершення детективної послуги, але не пізніше, ніж відразу після видалення запису про суб’єкта детективної  діяльності з Реєстру.
  3. Про виконання заходів щодо персональних даних, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, суб’єкт детективної діяльності зобов’язаний  скласти письмову довідку, яка додається до книги обліку виконання договорів про надання детективних послуг та має містити наступні відомості:

1) інформацію про передачу замовнику детективної послуги або знищення оброблених персональних даних і опис цієї  дії;

2) дата передачі або знищення оброблених персональних даних;

3) підпис замовника детективної послуги, у разі отримання оброблених персональних даних, і підпис уповноваженої особи суб’єкта детективної діяльності, яка склала означену довідку.

  1. Знищення персональних даних, які оброблялися приватним детективом, відбувається в присутності уповноваженої особи суб’єкта детективної діяльності, яка підписує  письмову довідку, зазначену в пункті 3 частини третьої цієї статті.
  2. Суб’єкт детективної діяльності має право передати персональні дані суб’єкта персональних даних, які зібрані під час та у зв’язку із провадженням заходів з виконання договору про надання детективної послуги, виключно іншому суб’єкту детективної діяльності, визначеному замовником детективної послуги для співпраці в межах детективної послуги згідно з умовами договору про її надання, або за умови припинення договору про надання детективної послуги та її подальшого виконання обраним замовником іншим суб’єктом детективної діяльності за наявності укладення відповідного договору про надання детективної послуги.
  3. Приватний детектив, який обробляв персональні дані за договором про надання детективної послуги, у разі залучення його до співпраці до складу персоналу приватного детективного підприємства, у тому числі на умовах сумісництва, за письмової згоди замовника детективної послуги має право безвідклично передати приватному детективному підприємству оброблені персональні дані.

 

Стаття 40. Інформаційне зобов’язання суб’єкта детективної діяльності

  1. Суб’єкт детективної діяльності повідомляє про особливості застосування вимог Закону України «Про захист персональних даних» під час провадження заходів приватної детективної діяльності та розміщує відповідне інформаційне повідомлення на власному веб-сайті за місцем знаходження його органу управління.

 

Глава VII.  КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ПРИВАТНИХ

ДЕТЕКТИВІВ

 

Стаття 41. Вимоги до приватного детектива — кандидата

  1. Особа може звернутися за ліцензією, якщо:

1) має українське громадянство або відповідно до міжнародних угод про співпрацю у сфері надання детективних послуг має право працевлаштування або здійснення економічної діяльності на території України в означеній сфері як  особа приватного права – нерезидент  у виключних видах професійної та економічної діяльності;

2) досягла  одного 21 року;

3) має вищу освіту;

4) має повну дієздатність;

5)  проти неї не ведеться ніякого судового розгляду щодо умисного злочину або навмисного фінансового злочину;

6) не була засуджена за вироком суду, що набув законної сили, за умисний злочин або умисне податкове правопорушення;

7) протягом останніх 5 років не була звільнена за дисциплінарний проступок з військових формувань та правоохоронних органів держави, інших органів державного управління України або іншої держави;

8) володіє позитивним висновком керівника районного, міського  органу Національної поліції за місцем державної реєстрації особи  або за місцем її постійного проживання у термін не менше 5 років, складеного на основі відомостей, які на актуальний час мають в своєму розпорядженні орган Національної поліції, або — в разі громадянства іншої країни — органу відповідного рівня і компетенції держави, компетентного щодо її місця проживання;

9)  володіє розумової здатністю виконувати дії, спрямовані на виконання умов договорів про надання детективних, зазначених у статті 2 цього Закону, підтверджений медичною довідкою;

10) має документи, що підтверджують освітню підготовку у сферах:

захисту персональних даних,

захисту конфіденційної  інформації та комерційної таємниці,

захисту авторських прав,

правового статусу приватного  детектива,

а також загальні принципи ведення господарської діяльності у сфері

детективних послуг.

 

  1. Документами, що підтверджують відомості, зазначені у пунктах 1-3, 6, 9 частини першої цієї статті, що подаються приватним кандидатом – детективом до Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, є:

 

письмова заява приватного детектива —  кандидата на отримання ліцензії;

національний паспорт;

свідоцтво про вищу освіту;

довідку про відсутність судимості,

довідку про освітню підготовку за напрямками, зазначеним у пункті 10 частини першої цієї статті;

або рішення про визнання професійних кваліфікацій, набутих в державах-членах, зокрема Європейського Союзу,  щодо визнання кваліфікацій в професії детектива.

  1. Висновок відповідного органу Національної поліції, який складається на підставі клопотання приватного детектива – кандидата, щодо заперечення щодо залучення особи до приватної детективної діяльності є внутрішнім службовим документом органів Національної поліції, зміст якого може бути розкритий лише за відповідним судовим рішенням. Методика та граничні терміни складення висновку затверджуються Міністерством внутрішніх справ.
  2. Заявник на отримання ліцензії повинен подати документи, зазначені частинах першій та другій цієї статті разом із заявкою на її видачу.
  3. Міністерство внутрішніх справ визначає порядок подачі заяви на отримання ліцензії і документів, що підтверджують відповідність вимогам, зазначеним у частинах першій та другій цієї статті,  з урахуванням необхідності підтримання публічної безпеки та громадського порядку.
  4. Міністерство внутрішніх справ за погодженням з Міністерством освіти і науки, з метою забезпечення належної підготовки приватних детективів, належного надання детективних послуг та виконання зобов’язань, що випливають із цього Закону, встановлює вимоги:

1)до змісту навчання за програмою підготовки приватного детектива, у тому числі  спеціалізованої фахової та форму їх проведення;

2) до матеріально – технічної та навчально – методичної бази навчальних закладів, уповноважених проводити підготовку приватних детективів;

3) до порядку видачі типового сертифіката про завершення навчання за програмою підготовки приватного детектива.

 

Стаття 42.  Видача, відмова у видачі, призупинення дії та відкликання ліцензії

 

  1. Ліцензія видається, у її видачі відмовляється, призупиняється або відкликається підставі адміністративного рішення Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем державної реєстрації заявника на отримання ліцензії, або за постійним  офіційним місцем його проживання в Україні у термін не менше ніж 5 років.
  2. Ліцензія видається на невизначений термін у термін не пізніше 10 днів з дати надходження до Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі повного переліку документів, що обґрунтовують заяву про отримання ліцензії приватного детектива.
  3. За видачу ліцензії стягується плата в розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України, за поданням Міністерства внутрішніх справ України, погодженого з Міністерством фінансів України, яка надходить до державного бюджету. Розмір плати за видачу ліцензії повинен покривати витрати, пов’язані з її видачею та витратами на її індивідуальний облік у Реєстрі детективів за трирічний строк
  4. Форма ліцензії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства внутрішніх справ України.

 

Стаття 43. Ліцензійні елементи

  1. Ліцензія містить:

1)  ім’я та прізвище приватного детектива  — ліцензіата;

2)  фотографію приватного детектива — ліцензіата;

3) номер ліцензії, дата видачі, номер та дата адміністративного рішення  органу Національної поліції про її видачу.

  1. Міністерство внутрішніх справ України затверджує порядок видачі ліцензій та визначає порядок їх обліку у Реєстрі детективів.

 

Стаття 44. Підстави для відмови у видачі, відкликання або припинення ліцензії приватного детектива

 

  1. Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі обґрунтованим адміністративним рішенням відмовляє у видачі ліцензії, якщо особа, яка претендує на неї, не відповідає вимогам, зазначеним в статті 39 цього Закону.
  2. Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі обґрунтованим адміністративним рішенням відкликає і припиняє дію ліцензії, якщо особа:

1)  перестала відповідати  умовам,   зазначених у пунктах 4, 6 та 9 частини друг статті 39 цього Закону.

2)  подала достовірне  письмове повідомлення про припинення детективної діяльності.

 

Стаття 45. Підстави для  призупинення дії ліцензії приватного детектива

  1. Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у разі отримання (надходження) офіційної інформації про порушення кримінальної справи проти приватного детектива за правопорушення проти України, життя, здоров’я фізичних осіб, майна, економічного обороту або його свободи мотивованим адміністративним рішенням призупиняє дію прав, що випливають з ліцензії, до винесення остаточного рішення по даній справі.
  2. Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у разі отримання (надходження) офіційної інформації про порушення кримінальної справи проти приватного детектива, відмінне від зазначених у частині першій цієї статті, або на час розгляду обставин з ознаками умисного податкового правопорушення, за мотивованим адміністративним рішенням має право призупиняє дію прав, що випливають з ліцензії, до винесення остаточного рішення по даній справі.
  3. Орган Національної поліції, який прийняв адміністративне рішення про відмову у видачі, призупинення, відкликання або припинення ліцензії приватного детектива зобов’язаний не більш ніж у 7 –денний термін надіслати електронне повідомлення до органу з ведення Реєстру детективів.

 

Стаття 46. Зобов’язання інформувати про порушення кримінальної справи проти детектива

  1. Органи, уповноважені вести кримінальне провадження та провадження у справах про податкові правопорушення, зобов’язані повідомити орган Національної поліції за місцем державної реєстрації (постійного місця проживання) приватного детектива про порушення кримінальної справи проти особи, яка має ліцензію приватного детектива.

 

Стаття 47. Реєстр детективів

  1. Уповноваженим органом з ведення Реєстру детективів є Міністерство внутрішніх справ України
  2. До Реєстру детективів входять персональні дані та інші відомості щодо приватних детективі, а саме:

1)  прізвище, ім’я та по-батькові приватного детектива;

2) домашня адреса приватного детектива за місцем його державної реєстрації або за постійним місце проживання, зазначеним приватним детективом у провадженні про видачу ліцензії приватного детектива, із зазначенням заявлених приватним детективом засобів електронного зв’язку;

3)  номер ліцензії приватного детектива, номер та дата адміністративного рішення про  видачу ліцензії приватного детектива;

4) дата призупинення або відкликання ліцензії приватного детектива з зазначенням номеру адміністративного рішення про призупинення або відкликання  ліцензії приватного детектива.

  1. Реєстр детективів є загальнодоступним в плані підтвердження того, що дана особа володіє правами приватного детектива. В іншому обсязі дані надаються судовим органам, органам прокуратури та органам державного управління, а також організаціям, які доводять свою юридичну зацікавленість у цьому питанні.

 

Стаття 48. Обов’язок приватного детектива проходити періодичні медичні огляди

  1. Приватні детективи зобов’язані проходити періодичні медичні огляди та психологічні обстеження.
  2. Приватні детективи – кандидати зобов’язані пройти первинний медичний огляд та психологічне  обстеження для визначення професійної придатності за станом здоров’я  діяльності приватного детектива.

 

Стаття 49. Положення про медико-психологічні експертизи

  1. Міністерство охорони здоров’я України за погодженням з Міністерство внутрішніх справ та Міністерством фінансів України шляхом видання нормативного акту визначає (затверджує):

1) обсяг медичних і психологічних обстежень, які повинен пройти заявник на отримання ліцензії приватного детектива, а також обсяг і періодичність таких перевірок щодо осіб, які мають ліцензію (приватних детективів;

2) кваліфікації та додаткові вимоги до лікарів і психологів, які уповноважені   проводити медичні огляди та психологічні обстеження та приймати рішення допущення особи до професійної діяльності приватного детектива згідно умов, зазначених у пункті 9 частини другої статті 39 цього Закону;

3) умови і процедури:

а) оскарження медичних висновків щодо придатності до професійної діяльності  до роботи приватним детективом;

б)  здобуття та втрата лікарями і психологами ліцензій на проведення медичних оглядів та психологічних обстежень приватних детективів та приватних детективів – кандидатів

в) порядок контролю за виконанням та документуванням медичних оглядів та психологічних обстежень і видача медичних висновків щодо стану здоров’я та психологічного стану приватних детективів та приватних детективів – кандидатів;

4) правила поводження з документацією, пов’язаною з медичними та психологічними оглядами , і шаблонами використовуваних документів;

5) розмір максимальної плати за медичні огляди та психологічні обстеження приватних детективів та приватних детективів – кандидатів;

  1. У правилах і настановах, зазначених у частині першій цієї статті, слід враховувати той факт, що результати обстежень відображають актуальний стан психічного здоров’я осіб, зазначених у пункті першому частини першої цієї статті, а також кваліфікації лікарів в залежності від виду обстеження, а також умову, що ставки зборів за медичні огляди та психологічні обстеження цих осіб повинні  забезпечити відшкодування витрат на проведені тести.

 

Стаття 50.  Витрати на перевірку розумових здібностей на виконання детективної діяльності

  1. Витрати, пов’язані з проведенням тестів, що підтверджують психологічну здатність до участі у приватній детективній діяльності, покладаються на особу, яка проходить тест.

 

Розділ VIII.  ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  1. Цей Закон набуває чинності через шість місяців після його опублікування.
  2. Внести до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р.,№ 23, ст.158) наступні зміни:

доповнити  частину першу статті 7 пунктом 34 такого змісту: «34) приватна детективна діяльність, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про детективні послуги».

  1. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

 

Голова Верховної Ради

України

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА  

до проекту Закону України про детективні послуги

 

 

  1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

 

У більшості країн світу приватна детективна діяльність визнана на державному рівні, врегульована законами й оптимально використовується задля збільшення можливостей громадян та юридичних осіб у захисті своїх законних прав та інтересів, її існування та діяльність  є у них явищем звичайним, усталеним і достатньо унормованим національним законодавством.

Сполучені Штати Америки, Великобританія, Франція, Німеччина, Канада, Індія, Ізраїль, Японія, Норвегія, Іспанія, Італія, Португалія, Мексика, Російська Федерація та багато інших країн світу являють собою ті регіони планети, де запровадження інститутів приватних детективів, приватних детективних підприємств (агентств) та їх об’єднань стало у свій час наслідком реагування влади на нагальні соціальні виклики, і тому на сьогодні, в Англії, наприклад, чисельність персоналу приватних охоронних й детективних фірм вдвічі перевищує кількість співробітників поліції. У США приватні служби безпеки мають бюджет, який на 50% перевищує бюджет усіх органів поліції країни разом узятих, і нараховують понад 1,1 млн. співробітників. В державі Ізраїль (з населенням трохи більше 5 млн. чоловік) функціонує понад двох тисяч детективних і охоронних компаній.

Досвід країн, у яких приватна детективна діяльність законодавчо врегульована та здійснюється суб’єктами приватного права у формі специфічних послуг на підставі  цивільно -– правових договорів, засвідчує, що функціонування ринку детективних послуг звільняє правоохоронців від необхідності виконання багатьох незначних та невластивих їм функцій, підвищують гарантії громадян та суб’єктів господарювання на своєчасний та високопрофесійний захист їх особистих та майнових прав, значно підвищує відповідальність державної правоохоронної системи, сприяє загальному оздоровленню криміногенної ситуації.

Так, приватні детективи та засновані ними різні, відповідно до національних режимів правового регулювання,  організаційно – правові  форми господарювання у сфері надання детективних послуг  (надалі  суб’єкти приватної детективної діяльності) надають суттєву допомогу суб’єктам підприємницької діяльності у вивченні репутації та фінансового стану позичальників та інших партнерів, визначенні їх спроможності реально виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання, що у значній мірі запобігає укладенню ризикованих угод та ухиленню боржників від сплати заборгованості.

Результати пошукових заходів під час провадження  детективних послуг сприяють підвищенню  можливостей захисту учасників юридичних процедур вирішення особистих  та майнових спорів, у тому  числі у органах державного судочинства.

Крім того, сталою практикою є приватні послуги з пошуку осіб, місце знаходження яких не відоме, зниклого майна і тварин, виявленню фактів порушень прав інтелектуальної власності, насамперед незаконного використання товарних знаків та інше.

В Україні у даний час означений вид послуг на законодавчому рівні досі не визначений.  Разом з тим, як нормативно визначений підвид економічної діяльності, ця діяльність зазначена у класі 80.30 «Проведення розслідувань» Розділу 80 «Діяльність охоронних служб та проведення розслідувань» за КВЕД  — 2010, а кваліфікаційні вимоги до працівників у галузі надання детективних послуг затвердженні за кодом 5169 «Працівники захисних та охоронних служб Національного класифікатора України. Класифікатор професій ДК 003:2005.

За неофіційними даними, зараз в усіх регіонах України працює декілька тисяч приватних детективів та приватних детективних агентств.

Отже, цілком очевидно, що становлення та функціонування в Україні ринку детективних послуг є соціально  визнаним.

Разом з тим, практичні заходи провадження означеного виду підприємницької діяльності об’єктивно можуть здійснюватися у сфері  особистих та майнових прав фізичних осіб та суб’єктів господарювання усіх форм власності.  За означених обставин приватна пошукова діяльність як активна діяльність приватних осіб з відшукання  фізичних осіб, інформації та матеріальних об’єктів може мати окремі ознаки діяльності, а  саме оперативно – розшукової, повноваженнями на провадження наділені виключно структурні підрозділи уповноважених правоохоронних органів держави. Значна частина відомостей, здобутих за результатами виконання детективних послуг становить правову категорію персональних даних, що перебуває під спеціальною правовою охороною.

Відтак, доступ до підприємницької діяльності з надання детективних послуг та поточне функціонування ринку детективних послуг потребують державного контролю та нагляду.

Прийняття Закону України «Про детективні послуги» дозволить продовжити практику унормування діяльності  цього виду вже на законодавчому рівні, поставити її  під належний контроль держави у формі ліцензування відповідно до вимог абзацу другого пункту четвертого статті 3 «Принципи державної політики у сфері ліцензування» Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності.

 

  1. Цілі і завдання законопроекту

 

Метою законопроекту є законодавче врегулювання здійснення приватної детективної діяльності як одного з шляхів забезпечення конституційних гарантій людини та громадянина, суб’єктів господарювання приватного прав на захист своїх законних прав та інтересів.

 

  1. Загальна характеристика і основні  положення законопроекту

 

Проект Закону України «Про детективні послуги» складається з 50 статей, що об’єднані у 8 розділів, які, окрім  прикінцевих та перехідних положень, визначають та регламентують:

—  сферу приватної детективної діяльності, у тому числі види детективних послуг та суб’єктів їх провадження (надання);

—  основні права та обов’язки суб’єктів приватної детективної діяльності, у тому числі правові механізми захисту інтересів замовників детективних послуг;

— державні заходи з легалізації та обліку приватних детективних підприємств;

—  обов’язки приватного детективного підприємства з обліку наданих детективних послуг, зберігання конфіденційної інформації та діяльності у межах кримінального судочинства;

—  заходи державного контролю за діяльністю у сфері детективних послуг;

— захист персональних даних, отриманих у процесі надання детективних послуг;

— кваліфікаційні вимоги до приватних детективів.

 

 

  1. Стан нормативно-правової бази у даній сфері  правового регулювання

 

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну поліцію».

 

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

 

Реалізація запропонованого проекту Закону не призведе до додаткових витрат з Державного бюджету України.

 

  1. Обґрунтування очікуваних соціально — економічних, правових та інших наслідків застосування Закону у разі його прийняття

 

Прийняття цього Закону дозволить легалізувати приватну детективну  діяльність, яка фактично на сьогодні здійснюється в Україні, встановити форми і способи контролю  держави за її провадженням  та значно збільшити можливості громадян та суб’єктів господарювання України у захисті своїх законних інтересів, конституційних прав та свобод.

 

Народні депутати України                                                    Галушко М. Л. (303)

 

Медяник В. А. (242)